Особливості жанрової структури роману «Жерміні Ласерте» Е. і Ж. Гонкурів

Abstract

Одним із найкращих творів французьких письменників – братів Едмона і Жуля Гонкурів є роман «Жерміні Ласерте» (1864), який разом з іншими творами митців відкрив нову яскраву сторінку французької та європейської прози XIX ст. Еміль Золя високо оцінив цю книжку: «Я знаходжу в ній такі відступи від канонів і такі принади, які викликають у мене захоплення: нестримну енергію, чудову зневагу до суду дурня й боягуза, відвагу, надзвичайну силу барв і думок, добросовісність художнього втілення…». Роман «Жерміні Ласерте» не часто був предметом дослідження, проте його розглядали такі науковці, як І. Карабутенко, Г. Меньшиков, О. Пономарьова, Б. Реїзов, В. Шор та ін. Дослідники виявили зв’язок твору з художньою практикою натуралізму, новаторство митців у галузі створення характерів та художньої мови. Проте жанрова структура роману становить особливий інтерес для розуміння не тільки спадщини митців, а й динаміки літературного процесу загалом. У зв’язку з тим метою цієї наукової розвідки є дослідження особливостей жанрової будови роману «Жерміні Ласерте» Е. і Ж. Гонкурів.