Місце ордену єзуїтів у ґенезі канонічно-правових засад триденської моделі католицизму

Abstract

Вступ людства у нове тисячоліття позначений глибокими модерніза-ційними процесами у системі політико-правових, соціально-економічних, духовно-релігійних та інтелектуально-смислових координат. Переживає такі процеси всебічного реформування і релігійна спільнота, зокрема католицизм, який намагається удосконалити свої організаційно-ідеологічні засади у відповідності до викликів сучасності. З огляду на це, академічний інтерес та практичну значущість у площині врахування досвіду релігійної модернізації становить вивчення Тридентського собору (Concilium Tridentinum) – ХІХ Вселенського зібрання католицької церкви 1545 – 1563 років, метою якого було вироблення компромісних позицій між ригористичними католиками та Рефомацією щодо догматичних питань віровчення та канонічних основ оновленої моделі католицизму.