Поступ у прийдешнє: євроінтеграційні процеси українознавства

Abstract

У статті проаналізовано стратегічні напрями, шляхи оновлення змісту знань, модернізаційних зрушень у національній системі освіти в контексті українознавства. Українознавство розглядається як інтелектуальна практика пізнання, осмислення основ досвіду, цінностей, життєсвіту українців, українства, України у філософсько-науковій (класичній, некласичній, постнекласичній), часо-просторовій цілісності, історичності впродовж свого розвитку, що зазнавало різноманітних впливів, змін, популярності й занепаду, форм і методів дослідження, філософських, культурологічних, історичних, методологічних та інших підходів. Для українознавства постнекласичного стану розвитку кінця XX — початку XXI ст. актуальними стають проблеми переосмислення теорії пізнання, знаннєзнавства, аксіології, філософії праці, наукознавства, гуманізації, філософії освіти та пов'язані з ними питання переходу методології класичної та некласичної науки в епістемології гуманітаристики постнекласики.