Демографічні характеристики дитячого населення Стародуба за даними Генерального опису Лівобережної України 1765 – 1769 р.р.

Abstract

„Пропасть, пролегающая между нашим пониманием детства и его восприятием до демографической революции и появления еѐ предпосылок, очевидна.” – писав Філіп Ар‘єс [3, 50]. Французький вчений своєю книгою „Ребѐнок и семейная жизнь при старом порядке‖ заново відкрив дитинство, як об‘єкт історичних досліджень, порушивши низку провокативних питань, навколо яких до сьогодні точаться активні дискусії. Одним з таких є концепція бездушного ставлення до малої дитини та дитячої смертності в епоху до демографічної революції*, а звідси поширення таких явищ, як дітовбивство та масова дитяча смертність. Досліджуючи дитинство, Філіп Ар‘єс посилається на праці французьких істориків-демографів. Це закономірно, оскільки вивчаючи основні демографічні характеристики соціуму, як то статево-віковий склад, народжуваність, смертність ці дослідники не могли обійти увагою дитину. З точки зору демографії дитинство цікаве не лише у площині вивчення його демографічних характеристик, а й у площині вивчення демографічної поведінки дорослих щодо дітей, яка і визначає ці характеристики.