Аристократична культура Японії епохи Хейан

Abstract

Статтю присвячено одному з найцікавіших періодів у розвитку японської культури - періоду Хейан (794 – 1185 роки), оскільки саме тоді вона не тільки досягла свого найвищого рівня, а й стала важливою передумовою формування цілісної культури Країни Вранішнього Сонця. Увагу приділено з'ясуванню передумов «японського ренесансу», співвідношенню власних культурних набутків і запозичених китайських. Проаналізовано мозаїчний характер японської культури напередодні встановлення самурайського режиму й, насамперед, суперечливу взаємодію аристократичної, самурайської та народної її складових. Підкреслено багатогранність культурних набутків епохи правління могутнього роду Фудзівара, коли, поза всяким сумнівом, був досягнений блискучий розквіт японської цивілізації - як рідкісної перлини, утвореної з чужородних елементів. Цей вражаючий скарб виник з ницості, апатії та ізоляції, надзвичайного сприйняття, народженого відчуттям одноманітності життя і незворотності плину часу.