Особливості мобілізації до Червоної армії на території України (кінець 1918 – початок 1920-их років)

Abstract

У статті проаналізовано особливості процесу мобілізації українського населення до Червоної армії. Визначено роль політико-пропагандистських заходів, що забезпечували трансформаційні зміни в світогляді молоді для створення більшовиками професійної армії. Виокремлено мотиви радянської влади у використанні кадрових військових та ставлення останніх до радянської влади. Досліджено, що добровільний принцип комплектування Червоної армії в українських губерніях, де встановлювалася радянська влада, не став визначальним. Зазначено мотиви українців, які вступили до збройних формувань більшовиків, серед яких – перспективи освітньо-кар’єрного зростання, соціально-економічні пільги та преференції, безкоштовне медичне обслуговуванням. Розкрито причини та шляхи ухиляння призовників від служби у Червоній армії в період кінця 1918 – початку 1920-их років. Наголошено, що популістський характер обіцянок, які не були підкріплені реальним виконанням, призвів до масового ухиляння призовників від мобілізації до лав Червоної армії на території України.