Етнографічна спадщина Тараса Шевченка в полтавський період його творчості

Abstract

Автор статті висвітлює творчість Тараса Шевченка в контексті поетично-прозової, малярської спадщини українського митця, письменника в полтавський період, під час виконання завдання Археографічної комісії. Досліджуються народознавчі матеріали у поетичних і мистецьких творах Шевченка. Окреслено маршрут перебування Кобзаря на території Полтавської губернії періоду «трьох літ». Аналізується категорія етнографічних джерел, що відображає традиційно-побутову культуру українців ХVІІІ – ХІХ століть. Наголошено, що етнографічні нариси у творчості Кобзаря простежено в описі весільної обрядовості, житла українців. Головними персонажами творів Шевченка є дівчина, жінка, мати, земля, доля. Акцентовано увагу на описі кріпосницького побуту та весільної обрядовості українців: обряду сватання, церковного вінчання. Підкреслено, що Шевченкове слово відтворює історичну подію, факт етнографічними та естетичними засобами та є мистецько-літературним свідченням творчого доробку митця, виявляє зацікавлення його історією, етнографією, археологією, краєзнавством.