Літературний репортаж у сучасній українській пресі: теоретико-методологічні аспекти

Abstract

Паралельно з розповсюдженим жанром інформаційного репортажу в українську журналістську практику активно входить інший його різновид - літературний репортаж. У силу своєї природи він не належить винятково до інформаційної групи жанрів та є більш спорідненим із публіцистикою, адже, як і її, літературний репортаж можна читати коли завгодно, а не лише з актуальних інформприводів. Це, можна сказати, "писання на вічність", без претензій на всеохопність узагальнень і висновків. Активізація цього жанрового різновиду в сучасній вітчизняній пресі зумовлена кількома причинами. Українська журналістика продовжує засвоювати міжнародний досвід, запроваджуючи в мас-медіа західні стандарти журналістики, що не зводяться до відомої формули об'єктивності й безсторонності news not views (новини без поглядів), але також передбачають використання живої, яскравої, белетризованої подачі інформації. У сухій замітці це втілити неможливо, та й аудиторії не цікаво читати тексти, позбавлені "родзинок", "горішків" і "жвавинок". Відповідно, на цей запит реагують редакції видань, які дедалі частіше публікують подібні матеріали.