Поняття “психологічного портрета” у літературознавстві

Abstract

Ми маємо право говорити про “психологічний портрет” як про еволюційну модифікацію “портрета”, засіб характеротворення, типізації та індивідуалізації персонажів. Ми також вважаємо доречнішим вживання поняття “психологічний портрет”, а не синонімічного до нього поняття “внутрішній портрет”, оскільки останнє вживалося в літературознавстві лише на противагу “зовнішньому портрету”. Під поняттям “психологічний портрет” ми вважаємо доречним розуміти показ душевного стану персонажа через зовнішні прояви, а складовими елементами “психологічного портрета” вважати: мімічні стани, колір обличчя, блиск і розмір очей, пантоміміку (виражальні рухи всього тіла та грацію), опис переживань у складних обставинах, динаміку мовлення (інтонація, темпоритм, тембр) та дихання, соціальні деталі, а також авторські коментарі, що супроводжують вагомі деталі “психологічного портрета”; ми вважаємо доцільним зараховувати сюди й кольорову гамму, в оточенні якої постає “психологічний портрет”.