Постаті видатних мікробіологів та імунологів у вітчизняній соціальній комунікації кінця XIX - початку XX століть

Abstract

Наукові відкриття XVIII—XIX ст. створили фундамент медико-біодогічних знань, сприяли їхньому розвитку та клінічному застосуванню. Відповідно в боротьбу з вибухоподібними розповсюдженнями інфекційних хвороб окрім медиків активно включилися вчені-біологи. Також розвивалася законодавча база, організовувалися медичні факультети, освоювалися нові технології роботи зі збудниками інфекцій, зростало професійне середовище. Зазначені факти, а також потреба агентів наукової діяльності обмінюватися інформацією та розвиток видавничої галузі тощо і викликали народження спеціалізованих друкованих видань із різноманітних медико-біодогічних питань. Значний внесок у боротьбу з хворобами зробили уродженці України, які стали відомими вченими-мікробіологами та імунологами європейського рівня: Ілля Мечников, Микола Гамалія, Стапан Коршун, Віктор Недритайдов, Олександр Дедюлін, Володимир Високович, Павло Лащенков, Йосип Мочутковський. Окрім значних досягнень у наукобій сфері, вони сприяли розвиткові вітчизняного інформаційного простору. Саме необхідністю дослідження творчого доробку діячів науки, які, виступаючи в ролі редакторів чи засновників медичних періодичних і продовжуваних видань, закладали основи журналістики, формували наукову комунікацію, розвивали інформаційний простір викликана актуальність теми дослідження. Мета дослідження: увести в науковий обіг діяльність мікробіологів та імунологів європейського рівня як організаторів вітчизняної медичної преси кінця XIX - початку XX ст.; визначити їхнє місце у становленні та розвитку цих видань через призму особистісних рис і специфіки суспільного середовища.