Фольклорно-пісенні традиції у мовно-поетичній картині світу П. Тичини

Abstract

Мовотворчість П.Тичини становить самобутнє явище в українському лінгвопоетичному просторі. Дослідження мовно-поетичних засобів образності П.Тичини представлене у окремих розвідках С.Єрмоленко, Т.Беценко, Л.Михно та ін. Нез’ясованим повною мірою залишається питання про вплив народнопісенних джерел на формування ідіостилю П.Тичини. Мета дослідження полягає у описі народнопоетичних засобів, що в цілому вказують на зв’язок мовотворчості митця з національними фольклорно-пісенними джерелами і засвідчують національно-мовні витоки художньо-образного мовомислення П.Тичини. Об’єктом дослідження обрана рання мовно-поетична творчість П.Тичини. Предметом дослідження виступають фольклорні елементи, уживані в ідіолекті П.Тичини.