Поезія українського відродження

Abstract

У своїй поезії Євген Гущин пропонує цілий шар української культури змінити на краще, щоб допомагати віршем Т. Шевченка долати, за словами Є. Маланюка, «національні хвороби». Не буде перебільшенням сказати, що митець намагається окреслити «недуги» нашої нації, рекомендуючи поетичним словом ліки для оздоровлення. Тут і вияв негативних національних рис, і боротьба з ними, і лірична сповідь душі українця, що вийшла з рабсько-тоталітарної системи, і туга за втратами народу впродовж багатьох сторіч. Поезія - споконвічне незнищенне джерело нашої вітчизняної історії, наших духовних утрат і здобутків, трудових і творчих звершень. У поезії Євгена Гущина знайдемо яскраво виражену громадську позицію, вона однозначна, без підтекстів; автор твердить, що ми самі себе продовжуємо тримати в рабстві, викриває «технологію» його новітніх форм. Поезія Євгена Іущина, не відірвана від життя народу, інтегрована в глибини цих складних епохальних процесів, веде читача до цих вічних істини, слугує високим ідеалам Українського Ренесансу.