«Свідки часу і життя»...

Abstract

Листи письменників залишаються не тільки естетичною втіхою, історичним документом, літературним творінням, - вони просто залишаються свідками часу і життя. Іншими вже не будуть, і в цій архаїчній місії їхнє виправдання і їхня конечна потреба. Бо це теж шар культури, без якого годі уявити собі національний простір. Юрій Шевельов (1908-2002) залишається однією з найяскравіших і найцікавіших постатей українського культурного життя другої половини XX століття. Видатний мовознавець славіст, контроверсійний літературний критик, що виступав під іменем Юрій Шерех, він і сьогодні викликає навколо свого імені та життя суперечки, а інколи й відкриті світоглядні протистояння (чого вартує недавній конфлікт зі встановленням і руйнуванням пам’ятної дошки вченому в Харкові). Книга, впорядкована Миколою Степаненком, є свого роду виїмковою, адже піднімає завісу над епістолярним спілкуванням Юрія Шевельова з Олесою Ізарським протягом півстоліття - від лютого 1946 по жовтень 1996 років.