З історії ювілеїв «Енеїди» І. П. Котляревського

Abstract

Восени 1798 року з Петербурга почала свій славний шлях українська «Енеїда» Івана Котляревського. Говоримо про друкований текст поеми, бо в рукописах вона набула поширення ще раніше. Численні списки «Енеїди», перейшовши через руки не одного покоління, тепер зберігаються у вітчизняних архівах та наукових бібліотеках. «Енеїда» - перша українська друкована книжка, написана народною мовою, перша національна поема, в якій Котляревський виявив себе глибоким знавцем історичної дійсності свого краю, виступивши водночас із осудом феодально-кріпосницьких порядків. Почавши цим твором, він і всю свою діяльність наступних років повністю віддав на благо рідного народу. Таким чином, 1798 рік став початком бурхливого розвитку нової української літератури. Ювілеї «Енеїди» дають право зробити висновок про їхнє незаперечне значення у справі поширення й наукового вивчення «Енеїди», як і всієї творчості Котляревського. Вони дали поштовх до підготовки науково вивірених видань про знаного полтавця. Велика роль їх і в тому, що ім’я письменника-гуманіста, першого класика нової української літератури стало поступово виходити за межі Вітчизни й на сьогодні вже широко відоме у світі. Звичайно, відзначалися ювілеї І.П. Котляревського і пізніше (наш огляд доведено до 1973 року), зокрема й за часів незалежності України. Так, на честь 200-річчя «Енеїди» в Полтавському педуніверситеті відбулася традиційна наукова конференція тощо. Зібрати матеріали відзначення ювілеїв в Україні й поза її межами належить науковцям музею Котляревського. Переконана, що вони це й зроблять у майбутньому.