Національні особливості фразеологічних одиниць із компонентами на позначення трудової діяльності

Abstract

Вивчення фразеології у наш час здійснюються на різних рівнях, зокрема, на етнолінгвістичному та культурологічному. Етнолінгвістичний підхід полягає в тому, що фразеологізми у мові розглядаються як одиниці, у яких відображуються специфічні особливості, притаманні певній місцевості. А культурологічний підхід дослідження фразеологічних одиниць передбачає вивчення взаємовпливу та взаємодії мови та культури. Особливу теоретичну й практичну цінність становить дослідження фразеологізмів через порівняння кількох мов, наприклад, російської, української та німецької. Як стверджує А.Райхштейн, “вивчення схожості й відмінності конкретних фразеологічних одиниць двох мов – найбільш відомий і розроблений різновид порівняльного аналізу у фразеології. Установлення міжмовних фразеологічних еквівалентів різних типів служило і служить потребам перекладу й навчання іноземних мов”. Через те, що російська, українська та німецька є віддалено спорідненими мовами, сприйняття навколишнього середовища, спосіб мислення, традиції, звичаї народів значно відрізняються і носії інакше розуміють однакові поняття, що відбивається у фразеології.