Етномовна концептуалізація світу крізь призму психолінгвістичного експерименту (на матеріалі німецької та української мов)

Abstract

Метою пропонованої розвідки є верифікація гіпотез Ю.М.Караулова за допомогою зіставного аналізу ядра (перших двох реакцій) національної мовної свідомості носіїв віддаленоспоріднених німецької та української мов. Ці гіпотези стосуються особливостей концептуалізації навколишнього світу носіями романських (іспанської) і слов’янських (російської) мов: 1) російська мовна свідомість демонструє домінування синтагматичних відношень між стимулом і реакцію, а іспанська – парадигматичних, тобто передмовленнєва готовність росіян тяжіє до предикації, іспанців – до номінації. Це припущення корелює з гіпотезою об’єктно-акціональної преференції в номінації; 2) частотний розрив між першою і другою реакціями в російських інформантів менший порівняно з іспанськими. Отже, іспанці більше послуговуються при комунікації стандартними асоціаціями, словосполученнями та конструкціями, ніж росіяни.