Ідея української національної державності в архетипах “Дім”, “Поле” “Храм” Тараса Шевченка

Abstract

Ідеологічна боротьба навколо творчості Тараса Григоровича Шевченка триває досі. Влада кожної системи намагалася приватизувати Шевченка, зробити з поета „вжиток" на свою користь. Наприклад, комуністична система ставила собі на службу Шевченка,оголошуючи його „революціонером-демократом", „другом колгоспних трудящих мас",„поборником дружби між російським і українським народами", „ненависником україн- ських буржуазних націоналістів", „революціонером-атеїстом" тощо. Когорти новітніх „десакраталізаторів" (Ліна Костенко) нав'язують ліберальні політичні міфи про Шевченка, якого ми начебто „не знаємо", - „шамана", „міфотворця", „відьмака", „вурдалака", космополіта- „загадьнолюда". Деякі самозакохані постмодерні „творці" висловлюються ще брутальніше і вульгарніше. Насправді, Т. Шевченко найголовніший критерій українськості кожного, хто претендує називатися українцем. Шевченко запропонував нам духовний імунітет проти будь яких лжеістин.