Відображення стереотипів в анекдотах про журналістів

Abstract

Анекдот, без сумніву, належить до феноменальних і навіть загадкових явищ сучасної культури. Короткі гумористичні оповідання з неочікуваною кінцівкою, що пов'язані своїми витоками з європейською культурною традицією, з візантійською історією, нині належать до міського фольклору. У них виявляються традиції народної „сміхової культури", карнавальне ставленням до світу (М.Бахтін), яке дозволяє „вивертати на зворотній бік" навіть найбільш величне, висміюючи його. Анекдоти акумулюють у собі властивості різних сфер людського буття, яскраво відображають національний менталітет, часто містять велику кількість компонентів екстралінгвістичного та культурологічного характеру. Вони представляють феномени життя в незвичайному ракурсі, сміються з культури та розкривають її невідповідність певним загальнолюдським цінностям; поєднують руйнування сміхом негативних явищ і ствердження уявлень про норми та цінності. Мета статті - розглянути деякі особливості анекдотів про журналістів, узагальнений образ персонажів та стереотипні моделі їхньої поведінки. Актуальність її обумовлена відсутністю подібних розвідок, з одного боку, та значущістю анекдоту як історико-культурного свідчення, що зберігає моделі сприйняття людьми різних граней суспільно-політичного буття - з іншого. Окрім того, дослідження знаходиться в руслі сучасних розробок, присвячених проблемі повсякденності, оскільки анекдот надає можливість виявити цінності, норми та зразки, якими керується більшість людей у буденному житті.