Шлюбно-сімейні стосунки за Литовськими Статутами

Abstract

Як відомо Литовські Статути діяли на українських землях з XVI – до першої половини XIX ст., доки не було ведене нове російське законодавство. А до цього часу український народ послуговувався у вирішенні шлюбно-сімейних відносин саме Литовськими статутами, тобто вони діяли близько трьох століть на наших землях. Шлюбні та сімейні відносини регулювались нормами, які склались ще в Київській Русі і були перенесені в Статути. І тому центральним елементом сімейного права за Литовськими Статутами був правовий інститут шлюбу, що був започаткований відповідно до українських звичаїв і слідує традиціям народу. Статути, досить чітко регламентують всю систему укладання шлюбів. Відповідно до норм звичаєвого права людина вважалася повноправним членом громади лише по одруженні, а неодружений чоловік, якого б віку він не був, уважався парубком. До того, хто своєчасно не одружився, ставилися не поважно, і він навіть отримував меншу частку спадщини.