«Фауст» Ґете як претекст роману Є. Замятіна «Ми»

Abstract

Рецепція творчості Ґете російською літературою XX ст. постійно перебуває в полі зору сучасного літературознавства. Водночас аналіз зв’язків роману Є. Замятіна «Ми» із трагедією «Фауст» досі не був предметом спеціального дослідження. Безпосереднім поштовхом до прочитання трагедії Ґете «Фауст» як інтертекстуального попередника роману-антиутопії Є. Замятіна «Ми» стали слова автора зі статті «Нова російська проза» про антиномію свободи й рівності: «…це справжнє, це – від Фауста». Отож Фауст у свідомості Замятіна пов’язувався з уявленням про протест і боротьбу проти консерватизму, про вічне прагнення людини до свободи. Герой трагедії Ґете справді виступає проти будь-яких обмежень. У фіналі твору підсумком його життєвого шляху є сповнені романтичного пафосу слова: «Лиш той життя й свободи вартий, хто йде щодня за них у бій».