Петро Ротач про поему "Сталін у пеклі" Василя Онуфрієнка

Abstract

Василь Онуфрієнко - один із талановитих наших земляків, якого доля закинула аж у Австралію. Він - поет-лірик, сатирик, публіцист, перекладач з англійської, радіожурналіст, редактор, член уряду УНР на вигнанні, лауреат Української могилянсько-мазепинської академії наук. Він - співець «туги хорошої за нашим далеким і до болю рідним чорноземом», як сказав про нього письменник Микола Понеділок із Нью-Йорка. Григорій Костюк у статті «З літопису літературного життя в діяспорі» (1971) назвав В. Онуфрієнка «творцем поезії серця». Це той поет, якого у нас не дозволяли знати, не друкували його книг. Василь Онуфрієнко є автором сатиричного твору «Сталін у пеклі», поеми «Симон Петлюра», збірника віршів «Незабутня земля», комедії «Заморські гості». Він перекладав австралійських письменників - твори Кендела, Джілмора, Ловсона, а також сонети Шекспіра. Його твори перекладалися англійською мовою. Уся творчість В. Онуфрієнка пройнята тугою за далекою і близькою Батьківщиною. Майже в кожному вірші - звуки печалі, викликані вимушеною розлукою з Україною. Його думки постійно на Полтавщині, на Україні милій. А в поезії - живі картини української природи, навіть коли Онуфрієнко розповідає про своє нове життя в Австралії.