Капітал кооперації: прагматизм моральності

Abstract

У сучасній економічній теорії значного розвитку дістали погляди щодо розширеного поняття категорії капіталу. У новій економічній енциклопедії, що видана у Російській Федерації у 1999 р., наводиться наступне визначення капіталу: „те, що здатне приносити доход, або ресурси, створені людьми для виробництва товарів і послуг; вкладене в справу джерело, що функціонує, у вигляді засобів виробництва. Прикладом є інтелектуальні ресурси, які, на думку Данилишина Б. та Куценко В., розширюють трифакторну модель економічного розвитку „земля-праця-капітал”, перетворюючи робочу силу в працю, землю і надра – в умови виробництва, а заощадження – в інновації. Окремі науковці, наприклад, Каменецький В.А. та Патрикєєв В.П., розглядають поняття “складний капітал”, яке вони вводять для характеристики всіх видів капіталу, якими володіє людина. Це дозволяє ставити наукову проблему дослідження розвитку відносин кооперативного капіталу, що має сумісно-розділену природу, у багатоманітних його формах. Вітчизняна дослідниця Горожанкіна М.Е. при аналізі структури сукупного суспільного капіталу виокремлює матеріальний та нематеріальний капітал, що функціонує у відповідних сферах суспільного виробництва. У свою чергу, відмічено, що у сфері матеріального виробництва функціонує економічний капітал у вигляді грошового, виробничого та товарного, а у сфері нематеріального виробництва – гуманітарний капітал у вигляді людського, інтелектуального, культурного, символічного, інституціонального та соціального капіталу.