Особливості саморегуляції як чинник соціально-психологічної стійкості молоді в умовах війни

Abstract

Повномасштабна війна в Україні створила безпрецедентні умови психоемоційного напруження для молоді. У ситуації постійного стресу, невизначеності та втрати безпеки особливої значущості набуває здатність до саморегуляції – свідомого керування емоціями, думками й поведінкою, що сприяє збереженню внутрішньої стабільності та соціальної активності особистості. Саморегуляція виступає основним механізмом соціальнопсихологічної стійкості, забезпечуючи адаптацію до змін, здатність приймати зважені рішення та підтримувати оптимальний рівень психічного функціонування навіть у кризових умовах. Саме саморегуляція дозволяє особистості виступати суб’єктом власної життєдіяльності, долаючи зовнішні обставини через внутрішні ресурси.