Психологія страху й надії: внутрішній світ людини в умовах екзистенційної загрози (на матеріалі роману Т. Горіха Зерня «Доця»)

Abstract

Сучасна українська література активно реагує на суспільні виклики, породжені війною, втратою, травмою й пошуком сенсу існування. В цих умовах особливої уваги набуває вивчення психологічного стану людини, що опиняється перед обличчям екзистенційної загрози – страху смерті, зруйнованого будинку, втрати ідентичності. Проблема співіснування страху і надії в одному психоемоційному полі є надзвичайно актуальною, адже саме вона визначає людську стійкість у кризових ситуаціях. У контексті сучасних подій це набуває не лише літературного, а й психологічного значення, оскільки через художнє слово письменники демонструють механізми самозбереження, адаптації та подолання травми.