Висотна поясність як прояв вертикальної зональності у гірських екосистемах

Abstract

Висотна поясність ‒ це закономірна зміна природних територіальних комплексів у напрямку від підніжжя до вершини гірських масивів. У процесі переходу від рівнинного до гірського рельєфу широтна кліматична зональність поступається вертикальній, утворюючи своєрідні комплекси, які, втім, на височинах можуть мати риси обох типів зональності. На відміну від широтних кліматичних зон, які охоплюють великі простори й характеризуються поступовими переходами, висотні пояси мають обмежену протяжність (рідко перевищують кілька кілометрів) і різко відмежовані один від одного. Найвиразніше цей феномен спостерігається в межах гір, де протягом короткого проміжку часу можливо переміститися від субтропічного узбережжя до альпійських луків.