Особливості перекладу української розмовно-побутової лексики німецькою мовою: на матеріалі роману «Свято останнього млива» Феодосія Рогового

Abstract

Феодосій Роговий, за фахом – учитель німецької мови, за покликанням – митець слова, залишив по собі самобутню прозу. Самобутність її, уважаємо ми, визначили багато чинників, з-поміж яких і мова (особливо мова!). Для прозаїкаювіляра мова – то основа буття, найплодючіший ґрунт творчості. Про мову романів Ф. Рогового образно й водночас аналітично сказали митці, літературознавці, читачі. Для прикладу: «Господи, яка у творах Феодосія Рогового божественна українська мова!» (Микола Малахута); «Та ніхто не може забрати у Рогового справжньої, не сколоченої краси української мови, якою написаний роман. Це воістину її розкрилення й укорінення. Зі сторінок роману до нас повертаються слова нашого дитинства <…>» (Віталій Григор’єв).