Особливості взаємозв’язку рівнів психологічної стресостійкості курсантів-зв’язківців з копінг-стратегіями подолання стресових ситуацій

Abstract

У статті розглядаються особливості психологічної діагностики курсантів-зв’язківців під час підготовки до участі в бойових діях. Аналізується наявний методологічний інструментарій психологічної діагностики військовослужбовців з позиції виявлення його переваг і недоліків. Розкривається поняття «бойовий стрес» та аналізується можливість прогностичних методів психологічної діагностики для попередження розвитку гострих психічних розладів серед курсантів-зв’язківців під час ведення бойових дій. Подано стислий опис наявної підготовки до участі в бойових діях з позиції формування внутрішньої готовності особистості до діяльності в несприятливих умовах. Зіставляються наявні методи психологічної підготовки курсантів-зв’язківців до діяльності під час виконання бойових завдань і методи психологічної діагностики, за якими визначається рівень готовності військовослужбовця до перенесення ним бойового стресу. Діагностичні методи умовно розділені за трикомпонентною структурою, де є когнітивний, емоційний і поведінковий компоненти. Представлено власний досвід військової служби та психологічної підготовки особового складу до бойових дій. У роботі наведено приклад організації триступеневої системи психологічної діагностики рівня готовності курсантів-зв’язківців до дій в екстремальних умовах. Стисло аналізуються й інтерпретуються результати емпіричного дослідження щодо формування стресостійкості серед курсантів-зв’язківців, виділяються психологічні особливості під час проведення ними тренувань і методи формування необхідних в бою навичок та рефлексів. Проаналізовано зарубіжні та вітчизняні теорії, що розкривають основні засади формування стресостійкості військовослужбовців до участі в бойових діях. Викладений матеріал частково синтезує та адаптує зарубіжний досвід до умов сучасної української армії.