Гнучкі підходи до надолуження освітніх втрат: від індивідуальної підтримки до спільних практик

Abstract

Система освіти в Україні зіткнулася з критичною проблемою – значними освітніми втратами серед учнів – внаслідок безпрецедентних викликів, спричинених війною та пандемією COVID-19. Дослідження Державної служби якості освіти та PISA-2022 виявили значну нерівність в освітніх досягненнях, особливо серед учнів з сільської місцевості. Незважаючи на визнання соціально-економічних чинників, вплив специфічних умов навчання в умовах воєнного стану залишається недостатньо дослідженим. Тому виникає необхідність комплексного дослідження ефективних стратегій та підходів до компенсації цих втрат та подолання нерівності в доступі до якісної освіти. Проблема освітніх втрат привертає увагу науковців як в Україні, так і за кордоном. Зарубіжні дослідники, зокрема М. Кухфельд, Т. На-Джаттурас, М. Дьондьвер, Х. Золтан, Х. Ляо, С. Ма, Х. Сюе, у своїх працях зосереджуються на вивченні сутності освітніх втрат, їхньої зумовленості тривалими прогалинами в навчанні та негативним впливом на освітній процес, спричиненим закриттям шкіл і переходом на дистанційне навчання.