Тенденції до ігнорування, меліоризації та пейоризації обсценізмів в англійсько-українських і українсько-англійських художніх перекладах

Abstract

У статті розглянуто випадки некоректної передачі обсценізмів – ігнорування, меліоризацію та пейоризацію – в українсько-англійському перекладі роману О. Забужко «Музей покинутих секретів» та англійсько-українських перекладах романів Т. Ґеррітсена «The surgeon» і А. Майклідіс «The silent patient». Аналіз вибірки дав змогу встановити, що ці випадки ґрунтуються на чотирьох типах перекладацьких рішень, які українські перекладачі (Н. Гоїн, Ю. Підгорна та Н. Шевчук-Мюррей) застосовують при відтворенні обсценної лексики в досліджуваних романах: 1) ігнорування обсценізмів; 2) неадекватна передача обсценних слів/словосполучень; 3) частковий переклад обсценної лексики (неповна еквівалентність); 4) досить повне відтворення обсценізмів (повна еквівалентність). Виявлено, що на перекладацькі рішення впливають певною мірою, з одного боку, меліоративні чинники як рудименти радянського минулого в українському мовознавстві, а з другого боку, вульгаризація українського суспільства, пов’язана з процесами глобалізації, демократизації і лібералізації останнього та з нинішньою російсько-українською війною.