Генезис проблеми диференціації та індивідуалізації навчання

Abstract

Диференціація навчання – це врахування індивідуальних особливостей учнів у тій формі, коли вони групуються за якимись особливими ознаками для окремого навчання. У такому випадку навчання відбувається за кількома різними навчальними планами й програмами. Диференціація створює найсприятливіші умови для індивідуалізації навчання, професійної орієнтації учнів. Індивідуалізація навчання – це мета, а диференціація – засіб її досягнення. У педагогічній енциклопедії під індивідуалізацією навчання розуміють організацію навчального процесу, при якій вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень розвитку їх здібностей до учіння. Індивідуалізація навчання – це організація такої системи взаємодії між учасниками процесу навчання, за якої якнайповніше враховуються й використовуються індивідуальні особливості кожного, визначаються перспективи подальшого розумового розвитку й гармонійного вдосконалення особистісної структури, відбувається пошук засобів, які компенсували б наявні вади і сприяли формуванню особистості.