Гуманність у контексті сталого розвитку: соціальні проблеми в Україні

Abstract

Сталий розвиток як концепція глобального прогресу охоплює економічний, екологічний і соціальний виміри. У сучасному світі він розглядається як ключовий шлях до гармонізації економічних, екологічних та соціальних аспектів життя суспільства. Особливе місце в цьому трикутнику займає гуманність – якість, що є фундаментальною для забезпечення гармонійного існування людства. Психологи підкреслюють, що гуманність – це особистісна якість, що виражає людяність, людинолюбство, повагу до кожної окремої людини, незалежно від її віку, статі нації, кольору шкіри, соціального статусу (Висоцька, 2011). Гуманність передбачає пріоритет людських цінностей, забезпечення прав i свобод кожної людини та створення умов для її гідного життя. Це включає дотримання принципів рівності, поваги до індивідуальності, соціальної справедливості та солідарності. Гуманність проявляється в здатності суспільства враховувати потреби найуразливіших верств населення. У контексті сталого розвитку це поняття стає ключовим для вирішення низки соціальних проблем. В Україні, як i в багатьох інших країнах, проблема соціальної справедливості, рівності та людяності набуває особливої актуальності на тлі викликів, пов’язаних із війною, економічною кризою та глобальними змінами.