Особливості часопросторових відношень у романі Мирослава Дочинця «Лис»

Abstract

Стаття являє собою спробу аналітичного розгляду роману Мирослава Дочинця «Лис» на предмет з’ясування особливостей його хронотопу. Оскільки цей твір ще не був розглянутий у подібному контексті, то виявлення часопросторових відношень у ньому становить певну новизну в питанні дослідження хронотопічних координат у творах сучасної української літератури. На основі методики цілісного підходу до аналізу художнього тексту, щоправда, із посиленою увагою саме до його структурно-змістового наповнення, встановлено, що жанрову специфіку роману визначає авантюрно-побутовий хронотоп. У результаті дослідження виявлено також низку бінарних опозицій, традиційно властивих міфопоетичній моделі організації часопросторових координат тексту. Підтверджено й загалом характерний для художніх творів М. Дочинця хронотоп дороги як життєвого шляху та притаманний його стилю спосіб нарації через своєрідні напучування.