Добро-дія й анти-добро-дія вчителя у творчій спадщині Івана Франка

Abstract

Актуалізується проблема педагогіки добра в сучасному освітньому просторі. Аналізується творча спадщина І. Франка у зв'язку з проблемою добро- і анти-добро-дії учителя. Досліджується його мемуаристика, де він розкриває педагогічний досвід, особистісні й професійні якості своїх вчителів. Митець розглядає вчителя як особистість, у вчинках і діях якого домінують духовно-моральні цінності, почуття гідності, честі, внутрішньої свободи, здатність не підлаштовуватися під зовнішні обставини, для якого учень найбільша цінність. Особлива увага приділяється формам вияву добро-дії вчителя, зокрема психологічній підтримці вихованця, позанавчальній діяльності, додатковим заняттям із тими, хто не встигає в навчанні, консультаціям тощо. Автор статті переконує, що духовною основою моральності є здатність до вироблення власної думки, самостійного мислення. Важливіш чинником педагогічної діяльності вчителя і за часів І. Франка, і в сучасній освіті має стати поважне ставлення соціуму до складної, морально зорієнтованої професії вчителя.