Менеджмент соціокультурної діяльності в контексті сталого розвитку соціального капіталу громад

Abstract

У статті на фоні зростання ролі територіальних громад у економічному розвитку України в умовах децентралізації та реформи самоврядування відзначено, що відповідальність громад за місцевий розвиток вимагає професіоналізму та системності дій їх представників, зокрема – менеджерів соціокультурної сфери. Особливої уваги надано соціальному капіталові як важливому нематеріальному чинникові, що забезпечує ефективні комунікації між членами спільноти. Соціальний капітал сприяє підвищенню довіри та взаємодії, що, в свою чергу, впливає на сталість розвитку локальних територій та здатність їхніх органів саморегулювання реагувати на виклики. Авторами підкреслено, що менеджери соціокультурної діяльності мають усвідомлювати важливість соціального капіталу, який проявляється через активність громадян, взаємовідносини між ними та їхню відповідальність за стан справ у громаді; виокремлені технології формування соціального капіталу передбачають соціальне партнерство, соціальну анімацію, іміджування та участь через залучення. Зокрема, в контексті охорони і збереження історико-культурних пам’яток звернуто увагу на необхідність розвитку приватно-громадського партнерства для збереження культурної спадщини. Підкреслено, що успішне партнерство може сприяти сталому розвиткові місцевої економіки та формуванню громадянської активності. Висновки до статті акцентують принципи розвитку громад, які мають за сприяння соціокультурного менеджменту спиратися на активну участь громадян, справедливість, сталий розвиток та морально-етичні основи, самоуправління; пропонують рекомендації щодо формування ефективних стратегій розвитку, наголошуючи на важливості комплексного підходу до соціокультурної динаміки територіальних громад.