Жінка як гендерна проблема в літературі українського Середньовіччя

Abstract

Переосмислення української середньовічної літератури з погляду жіночого і чоловічого досвіду є нагальною літературознавчою проблемою, розв’язання якої дозволить повніше уявити художнє бачення місця жінки в житті середньовічного соціуму. Мета цієї роботи — окреслити найбільш виразні тенденції творення жіночих образів в українській середньовічній літературі. Методика й організація дослідження. Гендерне літературознавство, яке дає змогу інтерпретації тексту крізь призму понять фемінного і маскулінного, дозволяє повніше дослідити поведінку депривованих суспільством особистостей, зокрема жінок. Сучасні літературознавчі гендерні студії українського письменства представлені працями В. Агеєвої, Т. Гундорової, Н. Зборовської, Р. Мовчан, О. Забужко, С. Павличко, Г. Улюри та ін. Щодо вивчення гендерного аспекту середньовічної літератури, то його принагідно торкалися О. Зінченко, О. Сліпушко, Д. Сироїд, Ю. Пелешенко, а найбільше – О. Щербак.