Фемінітиви як один з основних інструментів вербалізації гендерної рівності

Abstract

Питання гендерної рівности є однією із сімнадцяти Цілей сталого розвитку ООН, відповідно до якої має бути забезпечене розширення прав і можливостей усіх осіб жіночої статі, позаяк саме вони зазнають повсякчасного упослідження за гендерною ознакою (усі види насилля; знецінення неоплачуваної доглядової праці; участь жінок у політичному / економічному / соціальному житті суспільства; доступ до послуг у галузі охорони сексуального і репродуктивного здоров’я та до реалізації репродуктивних прав; права на економічні ресурси та ін). Цілком логічно й закономірно, що мова як живий організм, який завжди реагує на суспільну динаміку, відбиваючи ключові зміни в усіх сферах діяльності людей, за умови функціювання активного словотвірного та/або лексичного ресурсу (до якого передусім зараховуємо фемінітиви – назви осіб жіночої статі за професією, родом заняття, посадою тощо) віддзеркалюватиме, зокрема, і зміни в царині протидії всім видам дискримінації за статевою ознакою.