Попередження девіантної поведінки вихованців закладів позашкільної освіти як педагогічна проблема у руслі стратегії сталого розвитку

Abstract

Аналізуючи концепцію позашкільної освіти, можна виділити її орієнтацію на соціалізацію молодого покоління в умовах значних трансформацій українського суспільства, які проходять на тлі складних соціально-економічних реформ і воєнних дій. Важливо підкреслити, що концептуальні підходи позашкільної освіти як частини освітньої системи України спрямовані на подолання ослаблення виховної ролі не тільки сім’ї та школи, але й інших громадських інститутів. Вона також покликана вирішувати кризу ціннісних орієнтирів і соціально-економічну поляризацію населення, акцентуючи увагу на профілактиці та попередженні поведінкових відхилень у суспільстві, особливо серед молоді, через організацію гурткової роботи за інтересами учнів у позаурочний час та забезпечення змістовного дозвілля як рушію профільної зайнятості підростаючого покоління та засобу переорієнтації інтересів і мотивів особистості вихованця щодо зони саморозвитку.