Можливості цифрових технологій у стратегіях сталого розвитку

Abstract

Стратегія сталого розвитку тісно пов’язана з аналітичними можливостями цифрових технологій. Технологічні інновації, такі як штучний інтелект, віртуальна реальність і цифрові медіа, кардинально змінили університетські практики навчання. Ці технології пропонують нові способи вираження та кидають виклик традиційним уявленням про суспільні інституції. У наш час технологія – це не просто інструмент, а трансформаційна сила, що визначає нові межі політики, економіки, мистецтва. На думку Лева Мановича, засновника Software studies – нової міждисциплінарної галузі досліджень програмних систем та їхніх соціальних і культурних ефектів, «нові медіа перетворюють всю культуру та теорію культури на відкритий проект». Відтак, системний підхід і системний аналіз є методологічною основою сталого розвитку. Починаючи з класичної роботи «Межі зростання» Денніса Медоуза і співавторів, дослідників з Массачусетського технологічного інституту, які у 1972 році застосували одну з перших у світі комп’ютерних моделей для оцінювання перспектив розвитку цивілізації, і завершуючи сучасними надскладними комп’ютерними моделями відповідних процесів і систем, стратегія сталого розвитку тісно пов’язана з аналітичними можливостями комп’ютерних технологій.