Колективні травми як предмет соціально-психологічного аналізу

Abstract

Постановка проблеми. Події які переживає українське суспільство у звязку із повномасштабними російським вторгненням гостро ставить питання захисту населення від травматизації та пошуку шляхів відновлення ментального здоров’я. Соціальні психологи зазначають про необхідність виокремлення категорії колективної травми для розуміння особливостей соціально-психологічної взаємодії груп та суспільства у цілому. Мета дослідження полягала в аналізі соціально-психологічного змісту феномену колективної травми. Під колективною травмою розуміють психічну травму великої кількості людей або соціальної групи, що спричинена якоюсь подією, що виходить за межи нормального функціонування групи. Наприклад, екологічній чи техногенні катастрофи, війни, політичні чи соціальні злочини із тяжкими наслідками. Вперше термін колективні травма зустрічається у праці К. Еріксона у 1978 році де він описує наслідки екологічної катастрофи у Західній Вірджинії, що призвела до гибелі значної кількості мешканців та викликала у них втрату почуття спільності з громадою. Колективні травми можуть охоплювати групи будь-якого розміру, від найбільш вразливих суспільних підгруп (етнічних спільнот, релігійних конфесій, соціокультурних меншин) до глобальних груп (націй, суспільств і цивілізацій).