Запобігання бідності як стилю життя та подолання її наслідків

Abstract

На сьогодні для України бідність – це хронічне явище, яке зумовлює формування «культури бідності» (О. Льюїс), бідності як стилю життя, носіям якого притаманні власні уявлення, цінності, моделі поведінки в різних сферах життєдіяльності. Бідність не обмежується лише недостатнім рівнем доходів – це комплексне явище, яке позбавляє доступу до освіти, медичних послуг, житла, якісної їжі та інших ресурсів і можливостей. Бідність традиційно визначається як стан, при якому особа або група осіб не має достатніх ресурсів для забезпечення своїх основних потреб. Вона може бути абсолютною (коли людина не має навіть мінімуму ресурсів для виживання) і відносною (коли людина не може підтримувати рівень життя, що є прийнятним у суспільстві). Дослідження соціально-психологічної природи бідності як стилю життя проведені О. Васютинським, В. Ю. Вінковим показують, що носії культури бідності не здатні самі проявляти усвідомлену активність для пошуку можливостей щодо підвищення своєї спроможності долати життєву безпорадність.