Етико-аксіологічний аспект фахової підготовки магістрів гуманітарної галузі

Abstract

статті досліджено актуальну науково-емпіричну проблему професійної підготовки магістрів гуманітарної галузі у вітчизняних університетах на основі культурологічно-особистісної та інтеграційної парадигм із долученням методолого-технологічного інструментарію історико-педагогічних і сучасних наукових підходів. Узагальнено моделі та чинники підготовки магістрів гуманітарної галузі в університетах упродовж усього періоду існування цих інституцій; представлено концепцію і контекстно-професійну модель системи такої підготовки на аксіологічних засадах. Як результат поетапного з’ясування передумов і чинників ціннісного виміру гуманітарної освіти магістрів у різних моделях європейських університетів за період із часу їх виникнення (нижня межа дослідження – к. ІХ ст.) до сучасності (поч. ХХІ ст.) уточнено сутність поняття «аксіосфера майбутніх магістрів гуманітарної галузі» (сукупність цінностей особистості фахівців, що визначають їхню активність у навчанні й науково-дослідницькій діяльності та ставлення до світу й власного самопізнання в обраній галузі й спеціальності), засобами аналітичного та методичного інструментарію історико-педагогічних загальнонаукових і спеціальних педагогічних підходів; пояснено необхідність розроблення і впровадження у практику навчальної та науково-дослідницької діяльності сучасних університетів контекстно-професійної моделі системи підготовки магістрів гуманітарної галузі на аксіологічних засадах. Актуалізовано технолого-методичний супровід пропонованої моделі. Доведено, що тенденції інтернаціоналізації, інтенсифікації, поглиблення міжнародного співробітництва, побудови контекстно зорієнтованого середовища підготовки магістрів гуманітарної галузі в сучасних університетах на засадах інтеграційної освітньої парадигми сприяють потужному оновленню процесів викладання, досліджень та надання освітніх послуг; значущими в міжпредметному науковому дискурсі (філософії освіти, соціології, психології, педагогіці та науках про освіту, ін.) визначено цінності мультикультурності особистості здобувачів вищої освіти (розвиток громадянина, здатність до критичного аналізу, мобільність як ознака інтеграції в освітні стандарти й навчальні плани міжнародного значення, готовність до швидких і несподіваних змін). Проведено висновок стосовно того, що основними результатами дослідження доцільно послуговуватися для подальшого розвитку системи професійної підготовки магістрів гуманітарної галузі (істориків, філософів, релігієзнавців, культурологів, філологів) на аксіологічних засадах в українських університетах.