Адаптація методів профорієнтації до потреб та інтересів сучасної молоді: виклики та можливості

Abstract

Існують різні підходи до визначення та розуміння сутності профорієнтації, що відображають її складний та динамічний характер. Поняття «профорієнтація» стало широко вживаним після Міжнародної конференції у 1921 році в Барселоні, де воно було визначено в контексті відмінності від поняття «відбір». На цій конференції було наголошено, що якщо відбір спрямований на потреби конкретної професії, то профорієнтація спрямована на потреби людини. На ХV Генеральній конференції ЮНЕСКО, що відбулася у 1970 році в Братиславі, було ухвалено робоче визначення профорієнтації, в якому вона розглядалася як допомога у розвитку особистості та використанні її унікальних особистісних якостей з метою самостійного вибору освітнього та професійного шляху на протязі життя в умовах постійних змін і досягнення особистих цілей.