Мовні засоби експресивізації художнього тексту (на матеріалі роману Марії Матіос «Щоденник страченої»)

Abstract

У статті розкрито проблему експресивізації художнього тексту різнорівневими вербальними засобами. З’ясовано, зокрема, виняткову роль виражально-зображальних мовних одиниць у формуванні емотивно-аксіологічного тла роману Марії Матіос «Щоденник Страченої». Наголошено на тому, що сучасна лінгвістика пропонує чітку стратифікацію понять експресивність, експресія, експресема, експресоїд, експресив тощо. Встановлено корелятивні зв’язки досліджуваного феномену з лінгвокреативною особистістю наратора, прагматичними інтенціями мовця, актуалізованими в усвідомленому доборі конкретних вербальних одиниць. Розлого представлено систему найтиповіших репрезентантів експресивізації художнього мовлення. З-поміж них вирізнено лексичні, синтаксичні та графічні елементи. Доведено, що найпродуктивнішою в розгляданому романі є лексична експресивність, почасти експлікована номенами на позначення психоемоційного стану особистості. Схарактеризовано їхню лексико-граматичну природу, зокрема виявлено, що найчисленнішу групу представляють субстантиви (кохання, радість, прикрість заздрість), ад’єктиви (щасливий, збуджений, сердитий) та адвербативи (цікаво, дивно, байдуже). Особливу увагу звернено на стилістичні спроможності лексичних одиниць як будівельного матеріалу для художніх означень, метафор, оказіональних сполук. У пропонованій розвідці ідентифіковано доволі розлогий спектр синтаксичних експресивних засобів, вирізнено їхні іманентні характеристики, передусім здатність маркувати глибокі переживання персонажа, увиразнювати його психоемоційний стан, градаційно підкреслювати емоційну й інтелектуальну напругу. Передусім зауважено на так званих питальних і питально-відповідних конструкціях монологічного мовлення, еліпсованих структурах, порівняльних зворотах, парцельованих синтаксичних одиницях. Примітно, що стилістичне навантаження останніх употужнене специфічним авторським членуванням тексту – винесенням парцелята в окремий абзац. Такий засіб експресивізації знаходиться на покордонні з графічними експресемами, докладному аналізові яких приділено особливу увагу. З-поміж актуалізаторів переживань персонажа вирізнено дефісацію (побуквений чи поскладовий поділ слова), анормативне вживання великої літери, «нанизування» знаків пунктуації, мікросегментацію тексту тощо. Різновекторно схарактеризовано оприявнені в романі Марії Матіос «Щоденник страченої» засоби деавтоматизації висловлювання, що засвідчують лінгвокреативність авторки, її здатність фокусувати увагу читача на відповідних змістових фрагментах.