Річище і береги літературознавчої діяльності професора Михайла Наєнка

Abstract

Михайло Кузьмович НАЄНКО – літературознавець, доктор філологічних наук, професор, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, автор значної кількості наукових, науково-методичних, літературно-критичних праць, друкованих в Україні й зарубіжжі, очільник та співробітник редакційних колегій кількох вітчизняних фахових видань. Народився він 21 листопада 1938 року в селі Гуляйполі на Черкащині, закінчив місцеву семирічку, Лубенський сільськогосподарський технікум, філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. На трудову стезю ступив одразу після школи, відпрацювавши три роки в конторі колгоспу; згодом, здобувши спеціальну освіту, був розподілений до Одеського садово-виноградарського радгоспу-технікуму, однак залюбленість у слово й розвинута в роки навчання творча жилка скерували його до філології. Уже з вишівським дипломом починає працювати (за направленням) викладачем української мови, літератури, естетики і суміжних видів мистецтв у Київському музичному училищі імені Р. Гліера, потім – завідувачем відділу журналу «Знання та праця», відповідальним секретарем і заступником головного редактора журналу «Українська мова і література в школі», паралельно готуючись до наукової діяльності.