Теоретичні засади феномену самодепривації особистості

Abstract

Феномен самодепривації особистості пов’язаний з відмовою суб’єкта від самоактуалізації, основи якої закладаються ще у дитинстві. Первинні об’єктні відносини виступають підґрунтям для розвитку індивідуальності особистості, її подальшого саморозвитку, тому у випадку, коли соціальний клімат не враховує актуальні потреби суб’єкта у нього формується «фіктивна ідентичність». Виникає внутрішній конфлікт, пов’язаний з блокуванням лібідної енергія і неузгодженістю між станами «Яреальне» та «Я-ідеальне». Як наслідок у індивіда спостерігаються відступи від реальності, які провокують дезорієнтацію у виборі життєвого шляху, дезадаптивні відносини з соціумом та викликають тенденцію до самознищення. У зв’язку з вищезазначеним наше дослідження звертає увагу на важливість розуміння феномену самодепривації особистості для попередження виникнення його проявів, що набуває особливої актуальності в умовах війни.