Самоставлення як чинник попередження емоційного вигорання у професійній діяльності педагогів

Abstract

Сьогодні нестабільність у суспільстві пред’являє підвищені вимоги до емоційної стійкості особистості, зокрема, при здійсненні нею професійних функцій. Діяльність педагога можна вважати однією з найбільш емоційно напружених, оскільки вона тісно пов’язана з міжособистісною взаємодією. Це висуває проблему емоційного вигорання на перший план при вивченні особистості працівників освіти. Узагальнення низки досліджень, в яких здійснені спроби вивчення феномену емоційного вигорання у працівників освіти (М. Амінов, О. Грицун, Т. Котлунович, М. Кузнецов, О. Марусенко, А. Мудрик та ін.) засвідчило, що вчені не доходять єдиної точки зору щодо визначення самого поняття «вигорання», виділення його структури та основних чинників виникнення.