Фольклорний китайський танець: сценічні версії на сучасному етапі розвитку

Abstract

Культура країн світу розвивалася, збагачувалася впродовж усієї історії націй, підносила різні народи світу до вершин духу і творчості. Мистецтво танцю займає особливе та важливе місце в історії китайської культури. Завдяки тому, що танець є мистецтвом зображення певного стану свідомості за допомогою послідовних рухів людського тіла, танець у стародавньому Китаї разом з поезією та піснею розглядався як мистецтво вираження людських ідей та почуттів. У Книзі Ритуалів дається опис конфуціянських класичних церемоній стародавнього Китаю, а в «Нотатках про Музику» розкривається філософія її походження зі священних джерел: «Коли із збентеженого серця виливається «голос», взаємодія «голосів» породжує змінені та упорядковані «звуки», названі «тоном», під які ллється танець з щитами, пташиним оперенням, сокирами та прапорами, – так народжується «музика» [1, с. 1].