Цифрові інструменти вивчення та презентації культури: досвід, проблеми, перспективи

Abstract

У добу динамічного розвитку цифрової галузі відбувається поступова і навіть вимушена діджиталізація гуманітарної галузі. Актуальності цьому поступу до використання технологій у здавалося б відстороненій від машинного світу сфері - заняттям, так би мовити, «не від світу цього» - додають хвилі COVID-19, котрі змушують переходити у площину дистанційної роботи. Передпандемійні дані з приводу використання цифрових технологій та електронних ресурсів у культурних студіях акумульовані у дослідженні Європейської мережі культурного менеджменту та політики (European network оn cultural management and pоlіcу), яка є провідною європейською незалежною організацією, що об'єднує понад 100 закладів вищої освіти й культурних організацій у понад 40 країнах з метою представлення, захисту та сприяння культурному менеджменту та культурній політиці. Так, у 2015 році найбільш уживаними продуктами на різних пристроях під час пошуку, створення, вивчення та популяризації культурного продукту, були продукти Microsoft (використовувалися 3/4 респондентів). Продукти Аррlе для цієї мети застосовували 46%, а майже вполовину менше користувачів (21%) опановували програмне забезпечення з відкритим кодом. Інституція навіть мала чіткі вікові рамки використання таких платформ у сфері культурного обміну: люди віком від 20 до ЗО років вподобали Microsoft і менше Аррlе, а для тих, кому за ЗО, - навпаки.