Військово-технічна культура фахівців військово-морських сил: сутність, зміст та структура

Abstract

У статті вивчено психолого-педагогічну сутність, зміст та структуру військовотехнічної культури фахівців військово-морських сил у сучасних ЗВО України; з’ясовано, що рівень розвитку військово-технічної культури фахівців військово-морських сил у сучасних ЗВО сьогодні не відповідає потребам та вимогам Збройних сил України. Встановлено, що в процесі професійної підготовки у військовому ЗВО інтерес перетворюється в цілеспрямоване прагнення оволодіти військово-професійною діяльністю, проте зацікавленість здобувачів у підвищенні військово-технічної грамотності носить нестійкий та несистемний характер. Доведено, що військово-технічна культура фахівців військовоморських сил – це вид професійної культури, який представляє собою інтегративну властивість особистості, що включає сукупність знань, вмінь, професійно важливих якостей та ціннісних орієнтацій, які забезпечують готовність майбутнього офіцера до здійснення військово-інженерної діяльності. Система формування військово-технічної культури фахівців військово-морських сил ґрунтується на загальних (свідомості та активності, сумісності реалізації системи з умовами військового ЗВО, зв’язку теорії та практики, диференціації та індивідуалізації) та специфічних (трансформації загальної інженерної культури в військово-технічну культуру курсантів, аксіологізації змістового наповнення системи, інновацій, міждисциплінарної інтеграції) принципах. На основі вивчення комплексу літературних джерел встановлено, що військовотехнічна культура розглядається вченими як особистісне утворення, як комплекс якостей особистості, як сума професійних інженерних знань, умінь і навичок та як засіб досягнення результату та саморозвитку здобувачів у навчальній діяльності. У процесі наукового пошуку виокремлено функції військово-технічної культури (спрямовуюча, трансляційна, змістова, розвиваюча, рефлексивно-оціночна); компоненти військово-технічної культури (ціннісно-мотиваційний, когнітивний та діяльнісно-комунікаційний) та логічні рівні їх сформованості (алгоритмічний, репродуктивний, реконструктивний та креативний).