Одомашнення нацизму в телесеріалі «Людина у високому замку»

Abstract

Продовжуючи вивчення альтернативно-історичного роману Філіпа Діка «Людина у високому замку» («The Man in the High Castle», 1962) й однойменного телесеріалу Френка Спотніца за його мотивами (2015–2019), у цій публікації авторка зосереджується на феномені одомашнення, «банальності зла», передусім нацистської ідеології, у зазначеному фільмі. Творці серіалу прагнуть такого ефекту заради занурення глядача у складні історичні процеси, для демонстрації того, що слідування небезпечній ідеології може трапитися майже з кожним. У серіалі представлено зокрема східне узбережжя США, насамперед Нью-Йорк 1960-х рр., під владою нацистів. У статті порівнюються моделі світу в романі й серіалі; наголошується на тому, що окремі риси американського суспільства забезпечують його імунітет проти нацистської ідеології, натомість інші за певних умов уможливлюють компроміс із нацизмом. Приклад родини Смітів демонструє залежність звичайних людей від обставин, пропаганди та маніпуляції масовою свідомістю, особливо коли існує ідеологія, що виправдовує їхні дії, підтримувана суспільством і державою.